Модель механізму формування шпінельної структури в системі MgO – Al2O3

Т. Р. Татарчук, М. В. Мислін, І. Ю. Старко

Анотація


На основі кристалоквазіхімічної моделі описано природу дефектів та механізм взаємодії оксидних фаз MgO та Al2O3 під час утворення стехіометричного магній алюмінату шпінельної структури. Розглянуто особливості структури шпінелі та діаґраму фазового стану системи MgO – Al2О3. Описано типи власних точкових дефектів у шпінельному магній алюмінаті: . Наведено реакції утворення чотирьох типів кристалоквазіхімічних домішкових кластерів на поверхні оксидних матриць: , , , , та їх взаємодію між собою з утворенням cтехіометричного MgAl2O4. Спостерігається утворення катйоннних та анйонних вакансій, вкорінених атомів Магнію або Оксиґену. Кристалоквазіхімічне моделювання поверхневих взаємодій між оксидами магнію та алюмінію дозволяє простежити формування шпінельної структури за участю антиструктур матриці та приведених до відповідного стехіометричного вигляду оксидів.

Ключові слова: магній алюмінат, шпінель, дефект, вакансія, кристалоквазіхімія.

Посилання:

  1. J.A. Ball, M. Pirzada, R.W. Grimes, M.O. Zacate, D.W. Price, B.P. Uberuaga, Journal of Physics: Condensed Matter, 17 (48), 7621 (2005).
  2. F.F.Canova, A.S. Foster, M.K. Rasmussen, K. Meinander, F. Besenbacher, J.V. Lauritsen, Nanotechno¬logy, 23 (13), 325703 (2012).
  3. H. Kojitani, A. Enomoto, S. Tsukamoto, M. Akaogi, H. Miura, H. Yusa, Journal of Physics: Conference Series, 215 (4), 012098 (2010).
  4. H. Fan, M. Knez, R. Scholz, K. Nielsch, E. Pippel, D. Hesse, U. Gojosele, M. Zacharias, Nanotechnology, 17, 5157 (2006).
  5. E.G. Ledovskaja, S.V. Gabelkov, L.M. Litvinenko, D.S. Logvinkov, A.G. Mironova, M.A. Odejchuk, N.S. Poltavcev, R.V. Tarasov, Voprosy atomnoj nauki i tehniki, 15 (1), 160 (2006).
  6. R.A. Fregola, F. Bosi, H. Skogby, Periodico di Mineralogia, 80 (1), 27 (2011).
  7. J. Shou-Yong, L. Li-Bin, H. Ning-Kang, Z. Jin, L. Yong, Journal of Materials Science Letters, 19, 225 (2000).
  8. G.I. Belyh, V.T. Gricyna, L.V. Udalova, Voprosy atomnoj nauki i tehniki, 85 (3), 101 (2004).
  9. Z. Ding, M. Zhang, J. Han, Bulg. J. Phys., 30, 152 (2003).
  10. C. Păcurariua, I. Lazăua, Z. Ecsedia, R. Lazăua, P. Barvinschib, G. Mărgineanc, Journal of the European Ceramic Society, 27 (2–3), 707 (2007).
  11. A. Saberia, F. Golestani-Fardb, M. Willert-Poradaa, Z. Negahdaria, C. Liebscherc, B. Gosslerd, Ceramics International, 35 (3), 933 (2009).
  12. K. Prabhakaran, D.S. Patil, R. Dayal, N.M. Gokhale, S.C. Sharma, Materials Research Bulletin, 44 (3), 613 (2009).
  13. Z.Z. Ziman, Osnovi strukturnoї kristalografії (Harkіv, HNU іmenі V. N. Karazіna, 2008).
  14. Ikamura Ja, Ogneupory i ih primenenie (Moskva, Metallurgija, 1984).
  15. F. Kreger, Himija nesovershennyh kristallov (Moskva, Mir, 1969).
  16. M. Leslie, “Technical report,” Uk Science and Engineering Research Council - Daresbury Laboratory, Warrington (UK), 1982.
  17. Ju.D. Tret'jakov, V.I. Putljaev, Vvedenie v himiju tverdofaznyh materialov (Moskva, Nauka, 2006).
  18. S.S. Lisnjak, Neorganicheskie materialy, 28 (9), 1913 (1992).



Повний текст: PDF
5 :: 0

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.