Використання системи характеристичних йонно-атомних відстаней для розрахунку кристалохімічних параметрів шпінельних сполук Mg1-xNixAl2O4

Т. Р. Татарчук, І. Ю. Старко, М. В. Мислін

Анотація


Введення йону Ni2+ у безбарвну матрицю MgAl2O4 призводить до утворення твердих розчинів зі шпінельною структурою, яка характеризується розподілом катйонів між двома типами підґраткок – тетраедричною та октаедричною. Йони Ni2+ розміщуються у А-позиціях, у результаті чого утворені тверді розчини мають нормальну (звичайну) структуру . Синтез твердих розчинів шпінелей Mg(1-х)NiхAl2O4 (де х = 0…1 з кроком 0,1) проведено методом гідрокарбонатного співосадження подвійних солей. Розраховано кристалохімічні параметри кристалічної ґратки, використовуючи систему характеристичних йонно-атомних відстаней: параметр чарунки (а), ефектив­ні відстані катйон-анйон у тетраедричних (α) та октаедричних (β) підґратках оксидної шпінелі, анйонний параметер (u), об’єм (V) та Х-проміневу густину (ρXRD) елементарної чарунки, кути хімічного зв’язку АОВ та ВОВ.

Ключові слова: магній алюмінат, нікол алюмінат, шпінель, співосадження, анйонний параметр.

Посилання:

  1. J.M. Gaudon, L.C. Robertson, E. Lataste, M. Duttine, M. Ménétrier, A. Demourgues, Ceramics Internatio­nal, 40 (4), 5201 (2014).
  2. S. Ahmed, S.A. Shama, H.A. Dessouki, A.A. Ali, Spectrochimica Acta Part A: Molecular and Biomolecular Spectroscopy, 81 (1), 324 (2011).
  3. G. Costa, M.J. Ribeiro, W. Hajjaji, M.P. Seabra, J.A. Labrincha, M. Dondi, G. Cruciani, Journal of the European Ceramic Society, 29 (13), 2671 (2009).
  4. H.E.H. Sadek, R.M. Khattab, A.A. Gaber, M.F. Zawrah, Spectrochimica Acta Part A: Molecular and Biomolecular Spectroscopy, 125 (5), 353 (2014).
  5. S.I. Galanov, A.Ju. Vodjankin, V.N. Popov, I.N. Mutas, L.N. Kurina, Izvestija Tomskogo politehni¬cheskogo universiteta, 308 (4), 109 (2005).
  6. Y. Cesteros, P. Salagre, F. Medina, J. E. Sueiras, J. Appl. Catal., 25, 213 (2000).
  7. Y. Cesteros, P. Salagre, F. Medina, J. E. Sueiras, J. Chem. Educ., 79, 489 (2002).
  8. Y. Cesteros, P. Salagre, F. Medina, J. E. Sueiras, J. Chem. Master., 12, 331 (2000).
  9. E. D. Rodeghiero, J. Chisaki, E. P. Giannelis, J. Chem. Master., 9, 478 (1997).
  10. H. Jin, T. Okamoto, M. Ishida, J. Ind. Eng. Chem. Res., 38, 126 (1999).
  11. O-S. Joo, K-D. Jung, Bull. Korean Chem. Soc., 23, 1149 (2002).
  12. I.E. Achouri, N.Abatzoglou, C. Fauteux-Lefebvre, N. Braidy, Catalysis Today, 207 (30), 13 (2013).
  13. R. Ianoş, P. Barvinschi, Journal of the European Ceramic Society, 31 (5), 739 (2011).
  14. M. M. Amini, L. Torkian, Materials Letters, 57 (3), 639 (2002).
  15. P. Jeevanandam, Yu. Koltypin, A. Gedanken, Materials Science and Engineering: B, 90 (1-2), 125 (2002).
  16. C. Ragupathi, J. J. Vijaya, P. Surendhar, L.J. Kennedy, Polyhedron, 72, 1 (2014).
  17. Y.-L. E. Fung, H. Wang, Journal of Membrane Science, 450, 418 (2014).
  18. Y.-L. E. Fung, H. Wang, Journal of Membrane Science, 444, 252 (2013).
  19. P. Hasin, N. Koonsaeng, A. Laobuthee, Maejo International Journal of Science and Technology, 2 (01), 140 (2008).
  20. D.O. Charkin, A.I. Baranov, P.S. Berdonosov, Metodicheskaja razrabotka k praktikumu «Nachala himicheskogo jeksperimenta» (Moskva, 2007).
  21. S.S. Lіsnjak, M.P. Matkіvs'kij, І.J. Perkatjuk, Ukr. him. zhurn., 69 (8), 88 (2003).
  22. R.D. Shannon, Acta Crystallogr. Sect A: Found. Crystallogr., A32, 751-67 (1976).

Повний текст: PDF
5 :: 0

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.