Хронолоґія відкриттів, пов’язаних із Гідроґеном. Частина 1. Відкриття XVI – XVIII століть

Т. Р. Татарчук, Г. О. Сіренко, І. Ю. Старко

Анотація


На основі аналізу чисельних літературних джерел інформації наведено хронолоґію історичних відкриттів, пов’язаних з Гідроґеном (ХVI-XVIII століття). Першими вченими, хто зумів отримати та зібрати водень, були Парацельс, ван Гельмонт, Бойль, Лемері тощо. Велике значення мало створення методики роботи з ґазами (пневматична ванна, сифони), які дозволяли забезпечити відбір, ізолювання та герметизацію певних об’ємів тих чи інших ґазів – період розквіту пневматичної хімії (Гейлс, Блек, Ломоносов). Наведено відомості про анґлійського хіміка Генрі Кавендіша, якому сьогодні науковий світ надає пріоритет у відкритті складу води та у відкритті первня Гідроґену. У 1786-1787 рр. Лавуазьє спільно із Луї Гітоном де Морво, Антуаном Фуркруа та Клодом Бертолле розробили нову хімічну номенклатуру, відповідно до якої «горючий ґаз» отримав від латинської мови назву Hydrogen (проста речовина – водень). Символ «Н» був запропонований Берцеліусом.

Ключові слова: Гідроґен, водень, Генрі Кавендіш, «горюче повітря», пневматична хімія, ґаз.

Посилання:

  1. L.P. Churakova, Latynskyj slovnyk: latynsko-ukrainskyj, ukrainsko-latynskyj (VD «Chumackyj shljah», Kyiv, 2009).
  2. N.M. Jakovenko, V.M. Myronova, Latynska mova: Pidruchnyk (Znannja, Kyi'v, 2005).
  3. M.M. Zakaljuzhnyj, G.B. Palasjuk, Latynska mova i osnovy medychnoi terminologii: Pidruchnyk (Ukrmedknyga, Ternopil, 2004).
  4. Je.I. Svitlychna, I.O. Tolok, Latynska mova: Pidruchnyk (Centr uchbovoi literatury, Kyiv, 2011).
  5. L.L. Zvonska-Denysjuk, Davnogrecka mova: Pidruchnyk (Tomiris, Kyiv, 1997).
  6. C.Je. Vajsberg, BSJe: Vodorod (Sov. encyklopedyja, Moskva, 1971).
  7. M.P. Savruk, Ukrainsko-anglijskyj naukovo-tehnichnyj slovnyk (Naukova dumka, Kyiv, 2008).
  8. Ivan Kovalskyj, Anglo-nimecko-francuzko-ukrainskyj hemichnyj slovnyk (Naukove tovarystvo im. Shevchenka, Lviv-Toronto, 1999).
  9. V. Kozyrskyj, V. Shenderovskyj, Slovnyk fizychnoi leksyky: ukrainsko-anglijsko-nimecko-rosijskyj (Rada, Kyiv, 1996).
  10. Ju.D. Tretjakov, Neorganicheskaja himija. Himija jelementov: Uchebnik dlja vuzov: V 2 knigah. Kn. 1 (Himija, Moskva, 2001).
  11. A.A. Drozdov, V.P. Zlomanov, G.N. Mazo, F.M. Spiridonov, Neorganicheskaja himija: V 3 t. T. 2. (Akademija, Moskva, 2004).
  12. N.N. Grinvud, A. Jernsho, Himija jelementov. V 2-h tomah. T. 1 (BINOM, Moskva, 2008).
  13. O.M. Stepanenko, L.G. Rejter, V.M. Ledovskyh, S.V. Ivanov, Zagalna ta neorganichna himija u dvoh chastynah: Pidruchnyk. Chastyna II (Ped.presa, Kyiv, 2000).
  14. Ja.A. Ugaj, Obshhaja i neorganicheskaja himija (Vysshaja shkola, Moskva, 1997).
  15. N.S. Ahmetov, Obshhaja i neorganicheskaja himija (Vysshaja shkola, Moskva, 2002).
  16. D. Shrajver, P. Jetkins, Neorganicheskaja himija. V 2-h t. T.1 (Mir, Moskva, 2004).
  17. W.K. Purves, D. Savada, G.H. Orians, H.C. Heller, Life: The Science of Biology Sinauer Associates (Inc. Publishers, Sunderland, USA, 2003).
  18. G.G. Diogenov, Istorija otkrytija himicheskih jelementov (kratkie ocherki) (Gosud.ucheb.-pedagog.izd-vo Min. prosveshhenija RSFSR, Moskva, 1960).
  19. P. Enghag, Encyclopedia of the Elements (Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim, 2004).
  20. Ju.I. Solovev, Istorija himii: Razvitie himii s drevnejshih vremen do konca XIX v. (Prosveshhenie, Moskva, 1983).
  21. J.R. Pertington, A History of Chemistry, v.2 (London, 1961).
  22. А. Züttel, А. Borgschulte, L. Schlapbach, Hydrogen as a Future Energy Carrier (WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim, 2008).
  23. V.A. Volkov, E.V. Vonskij, G.I. Kuznecova, Vydajushhiesja himiki mira (Vysshaja shkola, Moskva, 1991).
  24. M.E. Weeks, Discovery of the Elements. 6th ed. (Mack Printing Company, Easton, Pa., USA, 1960).
  25. D.N. Trifonov, V.D. Trifonov, Kak byli otkryty himicheskie jelementy (Prosveshhenie, Moskva, 1980).
  26. H. Cavendish, Philosophical Transactions, 56, 141 (1766).
  27. K. Manolov, Velikie himiki. V 2-h tomah. T. 1 (Mir, Moskva, 1985).
  28. N.A. Figurovskij, Otkrytie jelementov i proishozhdenie ih nazvanij (Nauka, Moskva, 1970).
  29. A.M. Golub, Zagalna ta neorganichna himija. U 2-h tomah. T. 1 (Vyd-vo Kyivskogo un-tu, Kyiv, 1968).
  30. Oskar Perlin, Samouchitel' ispanskogo jazyka (s uprazhnenijami i kljuchami) (Metodika, Kiev, 1998).

Повний текст: PDF
5 :: 0

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.