Оксиґен: хронолоґія історичних відкриттів. Частина 1. Триразове відкриття Оксиґену та хімічна революція

Т. Р. Татарчук, Г. О. Сіренко, М. Р. Лясковська

Анотація


На основі аналізу літературних джерел інформації наведено хронолоґію історичних відкриттів, пов’язаних з Оксиґеном, від найдавніших часів до ХVIII століття: згадки у китайських рукописах середини VIII ст. н.д. та у працях Леонардо да Вінчі, створення підводного човна (Корнеліус ван Дреббель), повітряного насосу (Роберт Гук, Роберт Бойль), пневматичної ванни (Стівен Гейлс). Наведено факти, які свідчать про майже одночасне відкриття кисню різними вченими: шведським хіміком Карлом Вільгельмом Шеєле, англійцем Джозефом Прістлі, французьким хіміком Антуаном Лавуазьє, що викликало у різних країнах суперечки з пріоритету у відкритті. Показано, як відкриття Оксиґену (кисню) зруйнувало існуючу на той час помилкову теорію флоґістону, здійснивши «хімічну революцію».

Ключові слова: Оксиґен, кисень, Шеєле, Прістлі, Лавуазьє, пневматична хімія, ґаз, флоґістон.

Посилання:

  1. N.N. Grinvud, A. Jernsho, Himija jelementov. V 2-h tomah (BINOM, Moskva, 2008).
  2. J.W. Mellor, Comprehensive Treatise on Inorganic and Theoretical Chemistry (Longmans, Green, 1922).
  3. M.E. Weeks, Discovery of the Elements. 6th ed. (Mack Printing Company, Easton, USA, 1960).
  4. J.R. Partington, A History of Chemistry. Vol. 3 (MacMillan, London, 1962).
  5. Gmelin's Handbuch der Anorganischen Chemie. 8th edn. (Verlag Chemie, «Sauerstoff» System, 1943).
  6. P. Enghag, Encyclopedia of the Elements (Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim, 2004).
  7. G.G. Diogenov, Istorija otkrytija himicheskih jelementov (kratkie ocherki) (Gosud.ucheb.-pedagog.izd-vo Min.prosveshhenija RSFSR, Moskva, 1960).
  8. R.S. Tubbs, M. Loukas, M.M. Shoja, M.R. Ardalan, W.J. Oakes, International Journal of Cardiology, 128 (1), 17 (2008).
  9. S. Brown, D.C. Simcock, Medical Physiology Online, 10, 1 (2011).
  10. N.A. Figurovskij, Ocherk obshhej istorii himii. Ot drevnejshih vremen do nachala XIX v. (Nauka, Moskva, 1969).
  11. D.N. Trifonov, V.D. Trifonov, Kak byli otkryty himicheskie jelementy: Posobie dlja uchashhihsja (Prosveshhenie, Moskva, 1980).
  12. A.M. Golub, Zagalna ta neorganichna himija (Vyd-vo Kyivskogo un-tu, Kyiv, 1968).
  13. Ju.I.Solovev, Istorija himii: Razvitie himii s drevnejshih vremen do konca XIX v. (Prosveshhenie, Moskva, 1983).
  14. S.M. Jurgensen, Die Entdeckung des Sauerstoffs [The Discovery of Oxygen] (Ferdinand Enke, Stuttgart, 1909).
  15. D.E. Newton, Chemical elements. 2nd ed. (Cengage Learning, Gale, 2010).
  16. D. Dzhonson, Desjat samyh krasivyh jeksperimentov v istorii nauki (Kolibri, Moskva, 2009).
  17. L.P. Churakova, Latynskyj slovnyk: latynsko-ukrainskyj, ukrainsko-latynskyj (VD «Chumackyj shljah», Kyiv, 2009).
  18. N.M. Jakovenko, V.M. Myronova, Latynska mova: Pidruchnyk (Znannja, Kyiv, 2005).
  19. M.M. Zakaljuzhnyj, G.B. Palasjuk, Latyns'ka mova i osnovy medychnoi terminologii: Pidruchnyk (Ukrmedknyga, Ternopil, 2004).
  20. Je.I. Svitlychna, I.O. Tolok, Latynska mova: Pidruchnyk (Centr uchbovoi literatury, Kyiv, 2011).
  21. L.L. Zvonska-Denysjuk, Davnogrecka mova: Pidruchnyk (Tomiris, Kyiv, 1997).
  22. C.Э. Вайсберг, БСЭ: Водород (Сов. энциклопедия, Москва, 1971).
  23. M.P. Savruk, Ukrainsko-anglijskyj naukovo-tehnichnyj slovnyk (Naukova dumka, Kyiv, 2008).
  24. Ivan Kovalskyj, Anglo-nimecko-francuzko-ukrainskyj hemichnyj slovnyk (Naukove tovarystvo im. Shevchenka, Lviv-Toronto, 1999).
  25. V. Kozyrskyj, V. Shenderovskyj, Slovnyk fizychnoi leksyky: ukrainsko-anglijsko-nimecko-rosijskyj (Rada, Kyiv, 1996).
  26. Oskar Perlin, Samouchitel' ispanskogo jazyka (s uprazhnenijami i kljuchami) (Metodika, Kiev, 1998).

Повний текст: PDF
5 :: 0

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.