ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ І РУХОВА АКТИВНІСТЬ

Iryna Bilous, Tetiana Mytskan

Анотація


Високий рівень емоційної стійкості забезпечує позитивний результат спілкування, взаємодії дітей з однолітками і дорослими, сприяє якісному засвоєнню знань, формуванню умінь і, в ці­лому, успішному навчанню надалі в школі та повноцінній їх адаптації в соціальному середовищі. Мета дослідження – визначити особливості емоційного стану дітей молодшого шкільного віку як передумови його корекції засобами фізичної культури. Методи та організація дослідження. Дослідження емо­ційних станів проводили під час занять фізичного виховання серед учнів молодших класів Освітнього закладу загальної середньої освіти № 1 м. Івано-Франківська. Для дослідження були обрані діти, що за даними шкільних листків здоров’я відносились до І–ІІ групи здоров’я (Г.Л. Апанасенко, 1998). З цією метою було відібрано 72 дитини віком 6–9 років обох статей порівну. Біологічну періодизацію, яка ґрунтується на рівні функціональної зрілості організму, проводили за М.П. Гребняк (2004). За допомогою тесту Люшера у 72 молодших школярів проаналізовано три базові емоції: позитивної “радість” та негативних – “тривожність” та “втома”. Результати. Дослідження встановило, що емоція радості асоціювалась із червоним кольором у 52,33±0,56% обстежуваних, а “втоми” із сірим кольором у 53,09±0,35%, що не зовсім відповідає стандартній інтерпретації кольороемоційних залежностей. “Три­вож­ність” класично асоціювалась з чорним кольором у 42,53±0,65% дітей. У 71% досліджуваних дітей на початок навчаль­ного дня переважала емоція радості, однак у решти дітей спостерігались ознаки не­га­тивних емоцій втоми і тривожності. Прицільне вивчення наявних ознак дистресу у даного кон­тин­генту дітей пока­зало, що виражений стрес проявлявся у 7,5% досліджуваних, а показник інтенсивної три­воги фіксується у третини дітей, зростаючи в процесі інтенсивної навчальної діяльності впродовж дня і тижня. При цьому у 22,5% школярів встановлено ознаки сприятливої компенсації стресогенної си­туації, однак майже у 10% досліджуваних має місце несприятлива компенсація адаптаційного процесу. Висновок. Та­ким чином, не дивлячись на несприятливі тенденції формування фонової емоційної бази, молодший шкіль­ний вік, як будь-який перехідний стан, багатий прихованими можливостями розвитку, які важливо своєчасно підмітити та підтримувати і в першу чергу засобами фізичного виховання.

Ключові слова: емоції, емоційний стан, молодші школярі, тест Люшера.

 


Посилання


Базыма БА. Психология цвета: Теория и практика. Санкт-Петербург: Изд. Речь; 2005. 110 с.

Выготский ЛС. Собрание починений. Детская психология. Москва: Высшая школа; 2001. 456 с.

Гармаш Л, Коцур Н, Товкун Л. Психічне здоров’я учнів початкової школи та шляхи його поліпшення. Український науковий журнал “Освіта регіону”. Політологія, психологія, коммунікації. 2011; (2): Доступно: http://social-science.com.ua/article/487.

Гогунов ЕН, Мартьянов БИ. Психология физического воспитания и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений Москва: Издательский центр. “Академия”; 2004. 224 с.

Далинина ТА, Зедгенидзезе ВЯ, Степина НМ. В мире детских эмоций: пособие для практических работников ДОУ Москва: Айрис-пресс; 2004. 160 с.

Кряжева HЛ. Развитие эмоционального мира детей. Екатеринбург: У-Фактория; 2004. 192 с.

Лебединский ВВ, Никольская ОС. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция. Москва: Изд-во МГУ; 1990. 197 с.

Орехова ОА. Цветовая диагностика эмоций человека. Санкт-Петербург: Речь; 2002. 108 с.

Пилоян РА, Суханов АД. Физическая культура как объект познания в аспекте психологической деятельности. Теория и практика физической культуры [Інтернет]. 2000 [цитовано 2018 бер 22]; 11: Доступно: http://lib.sportedu.ru/Press/TPFK/2000N11.

Федоренко ЛГ. Психологическое здоровье в условиях школы: Психопрофилактика эмоционального напряжения. Санкт-Петербург: КАРО; 2003. 208 с.

Goleman D. Emotional Inteligence. New York: Bantam Books; 2006. 360 p.

Carlos Valiente, Jodi Swanson, Nancy Eisenberg. Linking Students’ Emotions and Academic Achievement: When and Why Emotions Matter Child. Dev. 2012; 6 (2): 129–35.

Cojocaru M. Provocări actuale privind integrarea competenţelor emoţionale în standardele de formare a cadrelor didactice. Revista de ştiinţe socioumane. 2011; 1 (17).

Kronfeld-Schor N, Einat H. Circadian rhythms and depression: human psychopathology and animal models. Neuropharmacology. 2012; 62 (1): 101–14.

Lowe R, Ziemke Т. The feeling of action tendencies: on the emotional regulation of goal-directed behavior Front Psychol. 2011; 2: 346.

Mayer JD, Salovey P. Emotional intelligence. [Internet]. 2005, Available from: http://www.unh. edu/emotional_intelligenc.

Mc.Rae K, Gross JJ, Weber J, Robertson ER. The development of emotion regulation: an fMRI study of cognitive reappraisal in children, adolescents and young adults. Social Cognitive & Affective Neurosci. Oxford Journals. 2012; 7 (1): 11–22.

Oppenheim D. Emotional availability: Research advances and theoretical questions. Development and Psychopathology. 2012; 24 (1): 131–136.

Paulo A, Graziano Rachael, Reavis D, Susan P, Keane and Susan, Calkins D.. The Role of Emotion Regulation and Children’s Early Academic Success. J. Sch. Psychol. 2007; 45 (1): 3–19.

Pir Dutt Bansal, Rajdip Barman. Psychopathology of school going children in the age group of 10–15 years. Int. J. Appl Basic Med. Res. 2011; 1 (1): 43–47.

Siener S, Kerns КА. Emotion Regulation and Depressive Symptoms in Preadolescence. Child Psychiatry & Human Development. 2011; 10: 76–81.

Skovgaard AM. Mental health problems and psychopathology in infancy and early childhood. An epi¬de-mio¬logical study. Dan. Med. Bull. 2010; 57(10): 4193.

Villavicencio FT, Bernardo АВ. Positive academic emotions moderate the relationship between self-regulation and academic achievement Br. J. Educ. Psychol. 2013; 83(2): 29–40.


Повний текст: PDF
12 :: 0

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.