Історія журналу

«Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис Галичина» видається в Івано-Франківську з 1997 року. Поява цього видання стала продовженням давньої традиції історичних досліджень країв та регіонів України, біля джерел якої були видатні українські вчені Михайло Грушевський, Іван Франко, Володимир Гнатюк, Іван Крип’якевич та ін. Дослідження історичного минулого на регіональному рівні не припинялися навіть у радянські часи, незважаючи на опір партійно-тоталітарного комуністичного режиму. Зокрема, це знайшло відображення у виданні багатотомної «Історії міст і сіл Української РСР», збірника праць «З історії західноукраїнських земель» тощо. Однак розвідки тогочасних учених із регіональної тематики з ідеологічних причин залишалися однобічними, різні аспекти національної історії спотворювалися, а то й просто замовчувалися. Олександр Довженко справедливо писав про радянську Україну як «єдину країну в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія  вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним…»[1, С.43].

З проголошенням національно-державної незалежності в 1991 році виникли можливості для об’єктивного, неупередженого дослідження регіональної проблематики, на основі ґрунтовного опрацювання архівних першоджерел, із використанням здобутків західної і традиційної української історіографії, фактично заборонених до цього часу в Україні. Пізнання національно-культурних традицій того чи іншого регіону, «малої» батьківщини є підгрунтям для усвідомлення української національної ідеї, формування патріотизму, без чого неможливий духовний розвиток і консолідація української нації на сучасному етапі. Відомий український історик В’ячеслав Липинський уважав, що «в основі всякої організації нації» лежить «територіальний патріотизм…, що випливає з інстинкту осілості». Це переконує у важливості вивчення історичного краєзнавства, окремих аспектів історичного минулого краю як передумови для глибшого розуміння загальноукраїнської історії, коли осмислення закономірностей загального досягається через пізнання особливостей одиничного.

Одним із перших українських часописів у незалежній Україні для істориків, філологів, мистецтвознавців, усіх, хто цікавиться краєзнавчою проблематикою, став «Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис Галичина». «Заснування нового видання, – писалося у зверненні редакції до читачів, – зініційоване групою вчених Івано-Франківська, Львова, Києва, спричинене … необхідністю об’єктивного науково вивіреного дослідження різних сторін суспільного життя краю, особливостей його історичного досвіду». Редакція новоствореного часопису мала на меті «проводити системні дослідження найактуальніших та маловивчених проблем регіональної та всеукраїнської історії, культурології, політології, літературознавства, мистецтвознавства, … питання історичного досвіду етнополітичних стосунків у краї …, особливостей міжконфесійних відносин». Передбачалося публікувати також джерела з історії України – «документи, матеріали, спогади, що проливають світло на недостатньо відомі сторінки історії краю», особливий інтерес приділявся проблемам сучасного державотворення [2, С.1].

Ініціатором заснування і головним редактором видання від самого початку і до сьогодні є доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Микола Кугутяк. Видання журналу стало результатом плідної двадцятилітньої роботи професорсько-викладацького колективу Інституту історії, політології і міжнародних відносин (до 2005 року – історичного факультету) Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Часопис був затверджений у 1998 році фаховим виданням ВАК України з наступних галузей наук: історія, філологія, мистецтвознавство; з часу перереєстрації в 2010 р. має фаховий статус з історії і мистецтвознавства; а від 2015 – з історії. Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, програмними цілями видання є «відтворення об’єктивної картини історичного минулого краю, ознайомлення громадськості з культурною спадщиною українського народу, аналіз суспільно-політичної ситуації в сучасній Україні». Членами редакційної колегії, що безпосередньо займається підготовкою журналу до друку, крім М.Кугутяка (головного редактора), І.Райківського та О.Єгрешія (відповідальних секретарів), були О.Марущенко,  А.Королько,  Л.Шологон, Г.Стефанюк, М.Вітенко та деякі ін. До редакційної ради видання в різні роки входили авторитетні українські вчені В.Грабовецький, В.Грещук, В.Качкан, В.Кононенко, В.Матвіїшин, Р.Чугай, Т.Салига, М.Станкевич та ін.

На сторінках «Галичини» друкувалися статті відомих вчених, причому не лише з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, а й з багатьох інших вищих навчальних закладів України (зокрема Києва, Харкова, Донецька, Кривого Рогу, Севастополя, Сімферополя, Одеси, Чернігова, Рівного, Житомира, Вінниці, Миколаєва, Львова, Чернівців, Луцька, Тернополя, Ужгорода, Кам’янця-Подільського, Білої Церкви, Переяслава-Хмельницького, Острога, Дрогобича, Кременця та ін.). Художнє оформлення журналу здійснювали відомі прикарпатські художники М.Гаталевич, М.Ясінський, І.Токарук, О.Чуйко, В. Хомин, М.Корпанюк.

Невдовзі виповнюється двадцять років від часу виходу першого номеру часопису. Світ побачило 26 номерів часопису, готується до випуску 27-й номер. Публікації в журналі «Галичина» (за цей час їх вийшло близько тисячі) дають уявлення про історичний розвиток краю в загальноукраїнському контексті, що сприяє утвердженню національної самосвідомості, особливо серед студентської та учнівської молоді.

У «Науковому і культурно-просвітньому краєзнавчому часописі Галичина» матеріали друкувалися в різних рубриках: археологія, історія, етнологія, політологія, історіографія, джерелознавство, документи й матеріали, культурологія, мистецтвознавство, історична біографістика, історична регіоналістика, історичне краєзнавство, історична етнодемографія, музеєзнавство, історична географія, пам’яткознавство, мовознавство, історія освіти, публіцистика, medium aevum, науковий дебют, бібліографія, рецензії, хроніка наукового життя, ювілеї, memorі та деяких ін. Поряд із науковцями з Інституту історії, політології і міжнародних відносин у журналі публікувалися праці відомих вчених із Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (зокрема заслуженого художника України, професора М.Фіголя, письменника, поета, професора С.Пушика, професорів В. Полєка, С.Возняка та ін.), а також з інших вищих навчальних закладів. Зокрема, серед авторів часопису були відомі науковці з Києва О.Реєнт, О. Лисенко, Ю.Шаповал, В.Сергійчук, Ф.Погребенник, В.Баран, Д.Степовик, О. Удод; зі Львова – Л.Зашкільняк, М.Литвин, С.Макарчук, І.Патер, К.Кондратюк; із Чернівців – В.Ботушанський, П.Брицький, О.Добржанський, Г.Кожолянко та багато інших.

Серед закордонних авторів у журналі «Галичина» побачили світ статті відомих дослідників з Польщі, США, Росії, зокрема доктора соціологічних наук, професора Натана Шиппі (університет штату Індіана, США), доктора філологічних наук, професора, академіка НАН України Леоніда Рудницького (Пенсильванський університет, США), доктора габілітованого, професора В’єслава Лукаша Мацєжинського (Інститут журналістики Варшавського університету, Республіка Польща), доктора габілітованого, професора Еугеніуша Коко (Гданський університет, Республіка Польща), доктора історичних наук, професора Олександра Майорова (Санкт-Петербурзький державний університет, Російська Федерація) та ін.

Більша частина наукових статей, уміщених у часописі, висвітлювала проблеми нової і новітньої історії України, включаючи сьогодення, етнології. Водночас публікувалися актуальні матеріали з проблем історії стародавнього світу і середньовіччя. Зокрема вітчизняні і зарубіжні вчені зосереджувалися на вивченні проблематики українсько-польських взаємин новітньої доби (І.Цепенда, Л.Зашкільняк, М.Литвин, І.Ілюшин, О.Красівський, В.Комар, М.Геник), українсько-німецьких зв’язків (І.Монолатій, П.Сіреджук), русько-угорських відносин середньовічної доби (М.Волощук), українсько-татарських взаємин ранньомодерної доби (Фергад Туранли), українсько-румунських взаємин (В.Кройтор), українсько-єврейських стосунків (М.Гон).

Особливу увагу науковці приділяли дослідженню українського національно-визвольного руху в ХХ ст. (О.Лисенко, О.Реєнт, Ю.Шаповал, В.Вятрович, І.Патриляк, Д.Веденєєв, І.Верба, В.Трофимович, О.Павлишин, Г.Стародубець та ін.), історії Української греко-католицької церкви (В.Марчук, І.Пилипів, І.Андрухів та ін.), проблемам українського національного відродження ХІХ – ХХ ст. (М.Лесюк, І.Райківський, О.Сухий та ін.), партійно-політичного життя в Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. (М.Кугутяк, О.Жерноклеєв, І.Соляр, М.Москалюк, Б.Савчук, С.Кобута та ін.), питанням етнології та етнографії (М.Кугутяк, Л.Кожолянко, М.Паньків, П.Костючок та ін.), джерелознавства та історіографії України (В.Великочий, В.Футала, О.Марущенко та ін.), історичного краєзнавства (Б.Гаврилів, В.Бурдуланюк, А.Королько, П.Арсенич та ін.), археології Прикарпаття (В.Баран, Л.Мацкевий, С.Пивоваров, Б.Томенчук, І.Кочкін, Т.Ткачук та ін.), сучасним державотворчим процесам в Україні (В.Кафарський, С.Адамович, В.Чура та ін.).

У часописі вміщувалися матеріали міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій, що проходили в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, зокрема: «Роман Шухевич в українському національно-визвольному» русі ХХ століття», присвяченої 100-річчю від дня його народження (випуск вийшов у 2008 р.); «Степан Бандера в українському національно-визвольному русі ХХ століття», до 100-річного ювілею (випуск вийшов друком 2009 р.); «Західно-Українська Народна Республіка. До 95-річчя утворення» (випуск вийшов 2014 р.); «Українська повстанська армія – феномен вітчизняної і світової історії ХХ ст.», до70-річчя створення УПА (випуск вийшов 2013 р.). Окремі номери часопису були присвячені ювілеям відомих вчених, які працювали (або працюють) у Прикарпатському університеті. Зокрема, спарений номер видання за 2001 р. був присвячений 80-річчю відомого українського історика, доктора історичних наук, професора Олександра Карпенка, що з 1975 р. працював у Прикарпатському університеті, вміщено низку статей і спогадів про нього. Номер журналу за 2012 р. підготували колеги й учні багатолітнього директора Інституту історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського університету, головного редактора видання Миколи Кугутяка з нагоди його 60-річчя. «Галичина» за 2013 р. вийшла у світ на пошану довголітнього завідувача кафедри історії України Інституту історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського університету, доктора історичних наук, професора Володимира Грабовецького з нагоди його 85-річчя. У спареному номері за 2012 р. вміщено великий розділ, присвячений 350-річчю від часу створення Івано-Франківська.

Значну увагу редакція «Галичини» приділяє публікаціям статей молодих науковців, аспірантів, що друкуються в рубриці «Науковий дебют». Зокрема, за період 1997 – 2014 рр. вийшло друком понад 200 статей аспірантів і пошукачів, а також півтора десятка статей студентів, написаних спільно з їхніми науковими керівниками. Учені секретарі спеціалізованої вченої ради при Інституті історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського університету І.Райківський та А.Королько на сторінках видання подавали інформацію про захист кандидатських і докторських дисертацій у спеціалізованій раді з 2003 р. і до нашого часу.

Ставши одним із перших часописів у незалежній Україні, «Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис Галичина» сприяв пізнанню національно-культурних традицій краю, «малої» батьківщини, усвідомленню молодим поколінням української національної ідеї, формуванню патріотизму.

Без об’єктивних, неупереджених досліджень найактуальніших та маловивчених проблем регіональної історії, відтворення об’єктивної картини історичного минулого, ознайомлення громадськості з культурною спадщиною українського народу став би неможливий духовний розвиток і консолідація української нації на сучасному етапі.

 



ISSN: 2312-1165