Удосконалення технології синтезу та властивості біодизельного палива

V. S. Ribun, S. A. Kurta, T. Y. Gromovy, O. M. Khatsevich

Анотація


Існуючі технології синтезу  активних присадок до моторних палив досить складні. Тому удосконалення технології синтезу біодизельного палива з метою покращення  цетанового  числа та інших показників дизельного палива є надзвичайно важливою  проблемою. Сировиною для виготовлення біодизелю є рослинні олії, метиловий та етиловий спирти та лужні або кислотні каталізатори. Використання етилових естерів вищих жирних кислот ріпакової олії в якості біодизелю має ряд переваг порівняно з використанням метилових естерів. Тому в даній роботі біодизель був отриманий шляхом  переестерифікації ріпакової олії абсолютизованим етанолом (99,9%) за допомогою спеціально прокаленого оксиду кальцію (95%) та з використанням етаноляту натрію,  як реагенту. Для досягнення високого ступеню змішування гетерогенної системи олії з етиловим спиртом при переестерифікації використали спеціально синтезований неіногенний емульгатор. Було вивчено технологічні особливості такого процесу переестерифікації ріпакової олії та проведена оцінка якості головних експлуатаційних характеристик нових дизельних палив, їх фракційного складу та молекулярної маси за допомогою хроматографічного методу та мас-спектрометрії. Вихід біодизеля з ріпакової олії  при цьому зростає з 85-90% за класичним способом  до 95-98% , без 10-15% відходів гліцеринової фракції.


Посилання


L. K. Patrylyak, K. I. Patrylyak, M. V. Okhrimenko et al., Catalysis and petrochemistry, 20 (2012) 39-44.

S. A. Kurtа , V. S. Ribun, Science Review: Scientific Educational Center Warsaw, Poland, 7 (2017) 4-8.

V. Starchevsky, V. Ribun, S. Kurta, O. Khatsevich, Chemistry & chemical technology, 8(3) (2018) 346-354.

J. M. Encinar, J. F. Gonsalez, J. J. Rodriges, A. Tegedor, Energy and Fuels, 16 (2002) 443-445.

J. Cvengros, J. Paligova, Z. Cvengrosova, European journal of Lipid Science and Technology, 108 (2006) 629-635.

H. Joshi, B. R. Moser, J Toler, T. Walker, Biomass and bioenergy, 34 (2010) 14-20.

D. C. Drown, K. Harper, E. Frame, Journal of the American Oil Chemist’s Society, 78 (2001) 579-584.

O. S. Stamenkovic, O. V. Velickovic, V. B. Veljkovic, Fuel, 90 (2011) 3141-3155.

G. Vicente, M. Martinez, J. Aracil, Bioresourse technology, 92 (2004) 297-305.

N. Saravanan, S. Puhan, G. Nagarajgan, N. Verdaraman, Biomass and Bioenergy, 34 (2010) 999-1005.

S. Benjapornkulaphong, C. Ngamcharussrivichai, K. Bunyakiat, Chemical Engineering Journal, 145 (2009) 468 – 474.

F. R. Abreu, M. B. Alves, C. C. S. Macedo, L. F. Zara, P. A. Z. Suarez, Journal of Molecular Catalysis A, 227 (2005) 263-267.

N. Shibasaki-Kitakawa, H. Honda, H. Kuribayashi, T. Toda. T. Fucumura, T. Yonemoto, Bioresourse technology, 98 (2007) 416-421.

G. J. Suppes, M. F. Dasari, E. J. Doskocil, P. J. Mankidy, M. J. Goff, Applied Catalysis A: General, 257 (2004) 213-223.

W. Charusiri, W. Yongchareon, T. Vitidsant, Korean Journal of Chemica Engineering, 23 (2006) 349-355.

Pharmaceutical Encyclopedia, Rapeseed Oil. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1122/ripak


Повний текст: PDF (Ukr.) PDF (En) (English)
7 :: 19

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.