Теоретико-методологічні основи дослідження розвитку ідентичності дитини в системі сімейних взаємин

Тетяна Яблонська

Анотація


У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження розвитку ідентичності дитини в системі сімейних взаємин. Основним методологічним принципом дослідження розвитку ідентичності дитини в системі сімейних взаємин виступив принцип системності, який передбачає розгляд процесу особистісного становлення у його цілісності, в єдності та взаємозв’язку різних складників. Також обґрунтовано положення про особистість як активного суб’єкта життєдіяльності та самотворення, принципи детермінації та суб’єктної активності; положення експериментально-генетичного методу та синергетичного підходу. Згідно з обґрунтованими принципами ідентичність особистості необхідно розглядати як багаторівневу, ієрархічно організовану систему взаємопов’язаних елементів, що зумовлюється складною детермінацією особистісного розвитку; а становлення і розвиток ідентичності дитини в системі сімейних взаємин – як багатоплановий, багаторівневий і багатовимірний динамічний процес, що детермінується, з одного боку, сімейними впливами, а з іншого боку – самодетермінується завдяки самосвідомості, суб’єктності дитини, що розширюється і набуває провідного значення з її віком. Розвиток систем "ідентичність", "особистість дитини", "сімейні взаємини", які виступають складними системами, що самоорганізуються, відбувається шляхом наростаючої складності та впорядкованості.

Ключові слова


ідентичність, розвиток ідентичності, особистість, сімейні взаємини, системний підхід

Повний текст: PDF
17 :: 6

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Цей журнал ліцензований Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported .

ISSN 2309-785X (Print) e-ISSN 2413-7863 (Online)