МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІСТУ СНОВИДІНЬ У ПСИХОЛОГІЇ

Ірина Кривенко (Горбаль)

Анотація


У статті здійснено огляд сучасної методології дослідження змісту сновидінь. Окреслено два ключові підходи до вивчення феномену сновидінь – об’єктивний, що фіксує особливості активності мозку при появі сновидіння та вивчається у рамках психофізіології, та суб’єктивний, у якому зосереджується увага на основних темах, емоціях, подіях у сновидіннях, а джерелом інформації є самозвіти, малюнки. Проаналізовано сучасні методи аналізу змісту сновидінь у рамках суб’єктивного підходу – методи збору даних та власне аналізу змістового наповнення сновидінь. Окреслено чотири джерела отримання інформації про зміст сновидінь – лабораторії сну, психотерапевтичні сесії, журнали сновидінь, групові дослідження, обґрунтовано їх переваги та недоліки. Доведено, що результати досліджень, отримані у лабораторії та в домашніх умовах, суттєво не відрізняються та є взаємозамінними. Проаналізовано труднощі з об’єктивністю отриманих даних про сновидіння у ході психотерапевтичних сесій. Розглянуто основні техніки вивчення змісту сновидінь при проведенні групових досліджень, зокрема, поширену у західних дослідженнях техніку найостаннішого сновидіння. Розкрито можливості використання вільних асоціацій, метафоричного трактування символів, пошуку повторюваних тем та кількісного обчислення елементів сновидіння як ефективних методів аналізу змісту снів. Описано можливості використання різних математико-статистичних шкал при роботі з даними про зміст сновидінь, позитивні та негативні сторони їх застосування. Як приклад ефективного надійного методу опрацювання змісту сновидінь наведено систему декодування Hall-Van de Castle з нормативами для організації досліджень з її використанням. У висновках розкрито перспективи використання окреслених методів для забезпечення потреб теорії та практики психології.

Ключові слова


сновидіння, сон, методи дослідження, журнал сновидінь, система декодування змісту сновидінь, повторювані теми, метафоричний зміст

Посилання


Antrobus, J. (1983). REM and NREM sleep reports: comparison of word frequencies by cognitive classes. Psychophysiology, 20, 562-568.

Aserinsky, E., Kleitman, N. (1953). Regularly Occurring Periods of Eye Motility, and Concomitant Phenomena, During Sleep. Science, 118, (3062), 273-274.

Breus, M. (2015). How Do Scientists Study Dreams? Psychology Today [Electronic source]. Retrieved from: https://www.psychologytoday.com/.

Butler, S., Watson, R. (1985). Individual differences in memory for dreams: The role of cognitive skills. Percept Mot Skills, 53, 841-864.

Cavallero, C., Foulkes, D., Hollifield, M., Rebecca, T. (1990). Memory sources of REM and NREM dreams. Sleep, 13, 449-455.

Dresler, M., Koch, S., Wehrle, R., Spoormaker, V. I., Holsboer, F., Steiger, A., Sämann, P. G., Obrig, H. & Czisch, M. (2011). Dreamed movement elicits activation in the sensorimotor cortex. Current Biology, 21 (21), 1833-1837.

Domhoff, G. (1996). Finding meaning in dreams: A quantitative approach. New York: Plenum Publishing Co.

Domhoff, G. (2000). Methods and measures for the study of dream content. In M. Kryger, T. Roth, & W. Dement (Eds.), Principles and Practies of Sleep Medicine, 3 (pp. 463-471).

Domhoff, G. (2015). Dreaming as embodied simulation: A widower's dreams of his deceased wife. Dreaming, 25, 232-256.

Domhoff, G., Schneider, A. (1999). Much ado about very little: the small effect sizes when home and laboratory collected dreams are compared. Dreaming, 9, 139-151.

Foulkes, D. (1978). A grammar of dreams. New York: Basic Books.

Foulkes, D. (1982). Children's dreams. New York: Wiley.

Foulkes, D. (1985). Dreaming: A cognitive-psychological analysis. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum.

Freud, S. (1900). Die Traumdeutung. Retrieved from http://www.amazon.de/.

Hall, C., Van de Castle, R. (1966). The content analysis of dreams. New York: Appleton-Century-Crofts.

Hall, C., Domhoff G., Blick K., Weesner, K. (1982). The dreams of college men and women in 1950 and 1980: a comparison of dream contents and sex differences. Sleep, 5, 188-194.

Herman, J., Ellman, S., Roffwarg, H. (1978). The problem of NREM dream recall reexamined. In A. Arkin, J. Antrobus, & S. Ellman (Eds.), The mind in sleep: Psychology and psychophysiology (pp. 59-62). Mahwah, NJ : Erlbaum.

Hobson, J., Stickgold, S., Pace-Shott, E. (1998). The neuropsychology of REM sleep dreaming. Neuroreport, 9, R1–R14.

Kleitman, N. (1963). Sleep and wakefulness (2nd ed.). Chicago: University of Chicago Press.

Lakoff, G., Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press.

McNamara, P., McLaren, D., Smith, D., Brown, A., Stickgold, R. (2005). A “Jekyll and Hyde” Within : Aggressive Versus Friendly Interactions in REM and Non-REM Dreams Psychological Science, 16 (2), 130-136.

Nielsen, T., Kuiken, D., Hoffmann, R., Moffitt, A. (2001). REM and NREM Sleep Mentation Differences: A Question of Story Structure? Sleep and Hypnosis, 3 (1), 9-17.

Popp, G., Luborsky, L., Crits-Cristoph, P. (1992). The parallel of the CCRT from therapy narratives with the CCRT from dreams. In L. Luborsky, P. Crits-Christoph (Eds.), Understanding transference (pp. 158-172). New York: Basic Books.

Rotenberg, V. (2001). Snovidyeniya, gipnoz i deyatyel’nost’ mozga [Dreams, hypnosis and brain activity]. Moscow: RON.

Ruby, P. (2011). Experimental Research on Dreaming: State of the Art and Neuropsychoanalytic Perspectives. Front Psychol., 2. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/.

Schneider, A., Domhoff G. (1997). The quantitative study of dreams. Retrieved from http://www.dreamresearch.net/.

Strauch, I., Meier, B. (1996). In search of dreams: Results of experimental dream research. Albany: State University of New York Press.

Valli, K., Frauscher, B., Peltomaa, T., Gschliesser, V., Revonsuo, A., Högl, B. (2015). Dreaming furiously? A sleep laboratory study on the dream content of people with Parkinson’s disease and with or without rapid eye movement sleep behavior disorder. Sleep medicine, 16 (3), 419-427.

Vyazovskiy, V., Delogu, A. (2014). NREM and REM Sleep: Complementary Roles in Recovery after Wakefulness. The Neuroscientist, 20(3), 203-219.

Webb, E., Campbell, D., Schwartz, R., Sechrest, L., Grove, J. (1981). Nonreactive measures in the social sciences. Chicago: Rand McNally.

Winget, C, Kramer M. (1979). Dimensions of dreams. Gainesville, FL.: University of Florida Press.


Повний текст: PDF
17 :: 8

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Цей журнал ліцензований Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported .

ISSN 2309-785X (Print) e-ISSN 2413-7863 (Online)