Феномен нерефлексивної (емоційної) свідомості Сартра

Рафал Абрамцьов

Анотація


У статті аргументується засаднича теза екзистенційно-феноменологічної концепції Сартра про первинну нерозчленовану єдність людини та її свідомості і світу, до якої вона як суб'єкт, залучена завдяки притаманній їй інтенціональності – спрямованості на зовнішні предмети. Нерефлексивна свідомість функціонує на спонтанному чуттєвому рівні пізнання і не скеровується свідомим себе «Я». Цим самим нерефлексивна (емоційна) свідомість людини репрезентує екзистенційний модус буття у світі як творчого переживання і нетривіального бачення об’єктів пізнання в щоразу нових зв’язках і відношеннях. При цьому емоція постає специфічним способом пізнання суб’єктом «об’єктивної» дійсності, що відрізняє її від деяких інших психічних процесів своєю непозиційністю, тобто стихійною безпосередністю й органічним зв’язком із оточенням.Застосування феноменологічного методу в психології особистості, що базується на представ-леному уявленні, дасть змогу реалізувати цілісний аксіологічний підхід до вивчення психічних явищ, який враховує актуальний життєвий контекст буття людини, її потреби, мотиви, інтереси, переконання і цінності.Так трактований феномен нерефлексивної (емоційної) свідомості Сартра протистоїть як редук-ціонізму позитивістської (біхевіоральної) психології, так і психоаналізу Фройда, але воночас може бути стимулом для розгортання досліджень у царині сучасної когнітивної психології, зокрема психології емоційного інтелекту

Ключові слова


свідомість, нерефлексивна свідомість, рефлексія, психологія емоцій, феноменологічна концепція емоцій Сартра, цілісний аксіологічний підхід

Посилання


Buss, D. M. (2001). Psychologia ewolucyjna. Jak wytłumaczyć społeczne zachowania człowieka? Najnowsze koncepcje. Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo psychologiczne.

Eagle, M. N. (1987). The psychoanalytic and the cognitive uncounsciousness. W: Stern R. (red.). Theories of uncounsciousness and theories of self. Hillsdale, NJ: Erlbaum.

Emmons, R. A. (1986). Personal strivings: An approach to personality and subjective well-being. Journal of Personality and Social psychology, 52, 1058–1068.

Freud, Z. (1992). O psychoanalizie. Poznań: Oficyna Wydawnicza Bookservice.

Husserl, E. (1965). Kryzys nauk europejskich i fenoemnologia transcendentalna. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy PIW.

Pervin, L. A. (2000). Psychologia osobowości. Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne.

Sartre, J. P. (1943). L’etre et le neant. Paris: Edition Gallimard.

Sartre, J. P. (1960). Esquisse d’une theorie des emotions. Paris: Editeurs des sciences et des arts, Hermann.

Sartre, J. P. (1968). Les Situations. Paris: Edition Gallimard.

Sartre, J.P. (1963). La transcendence de l’ego. Paris: Editeurs des sciences et des arts. Hermann.

Strelau, J. (2000). Psychologia. Podręcznik akademicki. Psychologia ogólna. Gdańsk: Gdańskie Wy-dawnictwo Psychologiczne.

Tomaszewski, T. T. (1966). Aktywność człowieka. W: M. Maruszewski, J. Reykowski, T. Tomaszewski Psychologia jako nauka o człowieku. Warszawa, KiW.

Trzebińska, E. (1998). Dwa wizerunki własnej osoby: studia nad sposobami rozumienia siebie. Warszawa: Wydawnictwo Instytutu Psychologii PAN.


Повний текст: PDF
17 :: 9

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.




Creative Commons License
Цей журнал ліцензований Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported .

ISSN 2309-785X (Print) e-ISSN 2413-7863 (Online)