Психологічний механізм розуміння тексту

Наталія Акімова

Анотація


Стаття присвячена обґрунтуванню психологічного  механізму розуміння тексту на основі узагальнення ґрунтовних сучасних розробок з указаної тематики. Зазначено, що питання про механізм розуміння тексту ще не отримало вичерпної відповіді. Найчастіше для пояснення психологічного механізму розуміння тексту використовують теорію гіпотез, теорію спільності значення, гіпотезу біологічної і функціональної схожості приписування значень, модель контекстуального семантичного обмеження слів, гіпотезу релевантності контексту, теорію дзеркальних нейронів та концепцію свідомого смислотворення. Проте використання методів узагальнення, аналізу та синтезу наукової літератури, елементів описового, корелятивного та концептуального аналізів дозволило висунути припущення, що психологічним механізмом розуміння тексту є взаємодія сенсу та значення. Науковий аналіз зазначених понять привів до виокремлення їх диференційних ознак та дав підстави узгодити репрезентовані міркування у наступну гіпотезу: в результаті розуміння у свідомості суб’єкта виникають певні організовані уявлення щодо тексту – смисли, які згодом об’єктивуються у вторинний текст. Відтак психологічним механізмом розуміння є процес розкладання значень тексту на їх семантичні компоненти та утворення на цій основі власних вторинних смислів. Критерієм відбору прийнятних смислів може виступати контекст, що підтримує одні смисли та відкидає інші на основі спільності попереднього смислового змісту (Р. Краус, Н. В. Ігнатенко, В. В. Жовтянська, Г. В. Лосик), або ширше – спільний досвід, що формує такий спільний контекст (О. О. Залевська, М. Якобоні). Смисл виникає при зіткненні пропонованого текстом значення з наявними у свідомості реципієнта смислами за потреби їх узгодження; значення – загальне, об’єктивне, закріплене за словом, смисл – індивідуальний, суб’єктивний, не закріплений, а лише асоційований, тому він, як правило, ширший за значення

Ключові слова


розуміння, розуміння тексту, механізм розуміння, значення, сенс, смисл

Посилання


Henley, N. (1969). A psychological study of the semantics of animal terms. J. verb, learn. & Verb, behavior, 8, 176-184.

Osgood, С. E. (1952). The nature and measurement of meaning. Psychol. Bulletin, 49, 197-237.

Агафонов, А. Ю. (2000). Человек как смысловая модель мира. Пролегомены к психологической теории смысла. Самара: Изд. Дом «БАХРАХ-М».

Бондарко, А. В. (1978). Грамматическое значение и смысл. М.: «Наука».

Жовтянська, В. В. (2009). Діалектика смислу і значення. Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук.пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 11 (6), 173-182.

Залевская, А. А. (1999). Введение в психолингвистику. М.: Российск. гос. ун-т.

Ігнатенко, Н. В. Психологічна характеристика тексту й проблеми його розуміння Взято з http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/6/visnuk_19.pdf.

Краусс, Р. (1988). Познание и общение. М.: Наука.

Леонтьев, Д. А. (2003). Психология смысла: строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл.

Леонтьев, Д. А. (1996). Значение и личностный смысл: две стороны одной медали. Психологический журнал, 17 (5), 19–30.

Лосик, Г. В., Фридланд, А. Я., Лебедев, А. Н., Вартанов, А. В. (2013). Психология сознания человека и информационные технологи. Идеи О. К. Тихомирова и А. В. Брушлинского и фундаментальные проблемы психологии (к 80-летию со дня рождения). Материалы Всероссийской научной конференции (с иностранным участием). Москва, 30 мая – 1 июня 2013 г. М.: Московский государственный университет имени М. В. Ломоносова.

Лурия, А.Р. (1979). Язык и сознание. Хомской Е. Д. (Ред.). М.: МГУ.

Манакін, В. М. (2012). Смисл і значення слова в аспектах контрактивної лексикології і перекладу. Нова філологія. Збірник наукових праць, 50, 177-180.

Матюшина, І. І. (2007). Комунікативна природа смислу. (Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук). Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, Одеса.

Нестерова, Н. М. (2009). Психолингвистика текста, или есть ли смысл в тексте. Вопросы психолингвистики, 9, 213–219.

Новиков, А. И. (2007). Текст и его смысловые доминанты. М.: «Азбуковник».

Орап, М. О. (2014). Психологічні основи організації мовленнєвого досвіду особистості. (Дис. док. психол. наук). Ін-т психології ім. Г. С. Костюка, Київ.

Савелюк, Н.М. (2018). Психологія розуміння особистістю релігійного дискурсу. (Автореф. на здобуття наук. ступеня док. психол. наук). Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ.

Семенуха, О. І. (2010). Психосемантика: тенденції та перспективи дослідження індивідуальної свідомості. Психологічні перспективи, Вип.15, 191-198.

Серова, Т. С. (2009). Осмысление, понимание и фиксация информации исходного текста как программы предметного содержания и смыслового развития вторичного текста письменного перевода. Вопросы психолингвистики, 9, 231-241.

Серый, А. В. (2002). Психологические механизмы функционирования системы личностных смыслов. Кемерово: Кузбассвузиздат.

Сорокин, Ю. А. (1985). Психолингвистические аспекты изучения текста. М.: Наука.

Уфимцева, А. А. (1986). Лексическое значение (Принципы семиологического описания лексики). Ю. С. Степанов (Ред.). М.: Наука.

Харченко, Н. В. (2014). Розуміння як психологічний феномен. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics, Вип. 15, 178-193.

Чепелєва, Н. В. (1992). Психологія читання навчальної та наукової літератури в системі професійної підготовки студентів. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). КДПІ ім. М. П. Драгоманова, Київ.

Шмелев, А. Г. (1983). Концепция систем значений в экспериментальной психосемантике. Вопросы психологии, 4, 16-28.

Якобони, М. (2011). Отражаясь в людях: Почему мы понимаем друг друга; пер. с англ. Л. Мотылев. М. ООО «Юнайтед Пресс».


Повний текст: PDF
17 :: 9

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.




Creative Commons License
Цей журнал ліцензований Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported .

ISSN 2309-785X (Print) e-ISSN 2413-7863 (Online)