Гуцульські діалектні риси в мові роману Р. Іваничука «Вогненні стовпи»..

Оксана Семенюк

Анотація


Статтю присвячено вивченню особливостей використання гуцульських діалектних рис у романі Р. Іваничука «Вогненні стовпи». Оскільки дослідження взаємодії мови української художньої літератури і територіальних діалектів є одним із важливих завдань сучасної україністики, така розвідка є актуальною.

Як засвідчив аналіз, найповніше у романі представлено лексичні діалек­тизми. Репрезентована у творі гуцульська діалектна лексика відзначається ба­гатством та різноманітністю. Серед лексичних гуцулізмів переважають імен­ники-апелятиви, що є назвами побутових реалій, осіб за різними ознаками, гео­гра­фічних об’єктів, рослин і тварин, явищ природи, демонічних істот, абстрактних понять. У тетралогії «Вогненні стовпи» представлені й говірково марковані влас­­ні назви. Насамперед це назви населених пунктів, гір та гірських масивів, влас­ні назви осіб. Менш частотними є дієслівні, прикметникові, прислівникові гу­цу­лізми. Зафіксовано також службові слова, характерні для гуцульських говірок, та поодинокі діалектні фраземи.

У статті описано діалектні морфологічні риси, засвідчені в романі. Ви­явлено, що найбільш частотними є енклітичні форми займенників, аналітична фор­ма наказового способу, утворена за допомогою частки най, залишки пер­фекта.

Фонетичні риси гуцульського говору у творі практично не відбиті, за ви­нят­ком таких поодиноких вкраплень фонетичних діалектних елементів: скоро­чення звукового складу слова, відсутність подовження приголосних в іменнику се­реднього роду весілє, перехід ч у ц у частці ци, відсутність приставного г в імені Анна.

Встановлено, що мова персонажів роману і мова автора відрізняються за пов­нотою представлення гуцульських діалектних рис. Більш повно й послідовно вони репрезентовані у мові персонажів-гуцулів, яка, крім лексичних, фіксує ще й морфологічні діалектні риси. У авторській мові засвідчено здебільшого вкрап­лення лексичних гуцулізмів. Чимало їх в описах природи, побуту, життя горян.

Проведений аналіз свідчить, що різнорівневі гуцулізми в романі виконують пізнавальну функцію, сприяють художній переконливості та етнографічній до­стовірності оповіді, індивідуалізують мовлення персонажів, збагачують систему художніх засобів роману.

Ключові слова: діалектизм, гуцульський діалект, художня мова, гуцулізм, Роман Іваничук.


Посилання


ЛІТЕРАТУРА

Бабій І., Семенюк О. Гуцульська побутова лексика в романі Р. Іваничука «Вогненні стовпи». Науковий вісник Херсонського державного університету. Лінгвістика. 2018. Вип. 33. С. 21–26.

Гуцульські говірки : короткий словник / ред. Я. Закревська. Львів : Інститут українознавства НАНУ. 1997. 232 с.

Гуцульські світи. Лексикон / Н. Хобзей та ін. Львів : Інститут украї-нознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2013. 668 с.

Ґрещук В. Діалектне слово в художньому тексті. Українознавчі студії. 2010–2011. Вип. 11–12. С. 3–11.

Ґрещук В., Ґрещук В. Південно-західні діалекти в українській художній мові : нарис. Івано-Франківськ : Видавництво Прикарпатського національного уні¬верситету імені Василя Стефаника, 2010. 309 с.

Іваничук Р. Вогненні стовпи. Тетралогія. Видання друге, доповнене. Львів : Літопис, 2006. 516 с.

Негрич М. Скарби гуцульського говору: Березови. Львів : Інститут украї¬нознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2008. 224 с.

Пена Л. «Усе потрібне, все важливе, що в твоїй рідній стороні» : гу-цульські діалектні риси в поезії Тараса Мельничука. Вісник Прикарпатського уні-верситету. Філологія. 2010. Вип. 27–28. С. 138–401.

Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; ред. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980.

Ципердюк О. Гуцульські діалектизми в мові роману «Непрості» Тараса Прохаська. Вісник Прикарпатського університету. Філологія. 2012. Вип. 32–33. С. 242–250.


Повний текст: PDF
21 :: 1

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.